Це відчуття, що я літаю вище неба,
Зовсім скоро я торкнусь твоїх долонь,
Я вірю в щастя й неземний вогонь,
А більшого повір мені не треба!
Це відчуття п’янить без алкоголю,
І сяє радість у моїх очах глибоких,
Ти не казав, що любиш карооких,
Не хочу бути вільною, не ціную волю!
Це відчуття, мов шовк на моїй шкірі,
Лиш дотик, і я далеко, у нірвані,
Існуємо лиш ми шалені і кохані,
Прошу я про одне: «Не топчись по вірі!»
Ці почуття заполонили нас безмежно,
Тебе чекала, мабуть, півжиття,
Тепер ти мій, немає вороття,
Літаємо над небом обережно…