Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: СХИМНИЦЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Oleg Kolibaba, 27.01.2013 - 21:24
Чудове метафоричне дійство!!! Багатство алітерацій розширює враження!!!А по три епітети на слово - це шикарно!!! Дощ, 22.01.2013 - 12:33
Дрібне - мине... А потім все повториться... І буде знову те, що відбуло... Амінь!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
закон спіралі, пане Василю... але я не наполягаю, що повториться так швидко... все повторюється... щойно на іншому - вищому чи нижчому - рівні... кому куди - хай все гарне і прекрасне повториться... без дрібного... хто ж би проти такого був?..дякую Вам... Леся Геник, 22.01.2013 - 12:14
А образи й справді замиловують...Умієте зазирнути ними в душу, Валю... Дякую Вам за приємні моменти прочитання) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, люба пані Лесю... радісно знати, що образи ці замилували Вас... завжди Вам радію...
gala.vita, 21.01.2013 - 23:18
Валю! звісно ж дочекаемось!я завжди чекаю весну а кіт її розкопав - він не полінувався і з під снігу викопав зелену траву, наранок все розтануло!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чекати і доганяти, казала моя мама, то найгірше, що може бути... я давно знаю, що чекати не треба - треба просто і цікаво жити... то очікуване швидше і непомітно саме і прийде... але коли так довго не приходить - починаєш чекати... отаку помилку робиш... треба брати приклад з Вашого кота - розкопати хоч клаптичок весни із-під снігу...щось подібне, правда, я й роблю останніми днями - я беру рюкзака, вкладаю в нього 6-літрову пляшку з-під води і йду до джерела, яке ніколи не замерзає... це пару кілометрів туди і пару - звідти... але - саме головне там - там! вода прозора і з сріблом розпавленим у собі... воно звучить... серед білої тиші долини, з озером на дні, частково не покритим кригою, бо джерело те озеро своє зігріває, в тому місці, де впадає в нього... а ще - в руслі струмка - різна жива і весела зелень! досить теплА у воді і ті рослини спокійно собі продовжують жити серед морозів і снігів... такі вони - справжні! ох... зараз і піду до свого спасенного у таких уже ситуаціях джерела... правда, туди часто приходять люди - воду джерельну набирають... але є місце трохи поодаль, де джерельна вода падає з невеличкої висоти і туди ніхто не підходить... отам я і стою... як пам"ятник Рішельє...))) дякую Вам, люба Віточко, за підтримку... саме головне, щоб Вам мій тимчасовий мінор не передався... я справлюся... просто, щороку у цю пору я вже виходжу на свої бігові маршрути - хоч там як і складно бігти було б... а зараз - сніг занадто високий і саме головне - деревами, які попадали скрізь під вагою снігу, що випав був на початку грудня - усі стежки в лісі (на маршруті моєму) завалено... і ліс такий - суцільна трагедія... як ніби після артобстрілу... отакою "бездомною" стала я цієї зими... але - є джерело... живе... воно співає свої молитви... і воно мене рятує... і Ви - симпатією Вашою щирою... скоро я проникнуся радістю джерельною і все буде прекрасно... обіцяю Вам... і сонце - врешті ж покажеться хоч би на часинку яку... будемо чекати - знавши, що дочекаємося!!... а так і буде! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, пане Осірісе... була біля озера мого - зальодованого... люблю його і довга розлука вже печалить...
Наталя Данилюк, 21.01.2013 - 21:52
Стільки цікавих і неординарних образів, що й не знаю, що виділити - все об'єдналося у розкішну мозаїку образів! Гарна Ваша схимниця, хоч і печальна...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я люблю зиму, але не так довго... тому... гарна і печальна схимниця моя... мені треба навчитися, як Мавці, - засинати на зиму... у якійсь вербовій дуплині... чи навіть у себе в хаті... щоб прокидатися весною... самою ранньою...дякую Вам Наталю... і за слова і за зримий образ... вдалий, як і завжди... що виявляє Ваше сприйняття художника... gala.vita, 21.01.2013 - 21:45
шкода, розумію...це так прикро... але скоро все минеться ,стабілізується, бо насуваються морози. і все буде як найліпше.ВИДУЖУЙТЕ, БО БЕЗ ВАС НЕТЕ! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
морози... не випадково ж римуються з прозою... я вже втомилася любити цю холодну і прекрасну Королеву сНіжну... я непостійна.... я хочу весни... літа... усі мої маршрути - завалені снігом... і деревами, які впали під вагою цьогорічних снігів... я не можу так довго без руху...скаржуся Вам, Віточко... але є й гарна новина - Сонце йде нам назустріч... ранки ранішають... дні - довшають - це гарні прикмети... скоро лютий, а він - короткий... і буває інколи добряче схожим на березень... ще трошки... і знов почнеться свято!... дочекаємося... gala.vita, 21.01.2013 - 21:31
....це ж який торкний той гудзичок, одне це вже мене вразило до глибини душі!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко, щаслива бачити Вас і чути... гіпертонія в мене зараз трохи сталася... судини не встигають за перемінами погодними звужуватися-розширюватися... тому мушу дещо пасивно вестися... я потім вибачуся перед всіма, кому поки що не відповідаю... і перед Вами...дякую за Ваші повідомлення - це так важливо і цінно для мене завжди... alla.megel, 21.01.2013 - 16:48
Сьогодні Ваш космос, пані Валю, переповнений смачними неологізмами, холоднувато-прозорими, як морозиво. І трошки сумними, як бурульки.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба пані Аллочко... цікаво Ви порівняли - з морозивом і прозірцями - так я називаю бурульки...дякую Вам за візит і за відгомін солодкий... і приємний... і цікавий... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, люба пані Лідіє... дрібне - мине... піде за водою... і все гарне - повториться... весна, до прикладу, літо... а з ними і все...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Ліночко... була на озері моєму... спить під прозорим льодом, усе в хутра горностаєві загорнуте.. а я так уже за ним скучаю... стільки там кольорів улітку, стільки радості і руху... ах...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, рада Вас бачити... гарно - це і є мета...
Марамі, 21.01.2013 - 11:39
від літніх радощів холодним гребінцем вичісують вітри сіді вербові коси Дуже оригінально... І стиль написання теж Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, люба Марамі... трохи зле почуваюся наразі, але коли увійду у звичне русло - з цікавістю відвідаю Вашу творчу "світличку"...
|
|
|