Ніч журлива,
Спогад забрався в мою юну голову,
Очі ріже втома від дня,
Що сьогодні минув,
Люди, що були зі мною,
Повтікали навколо,
Залишились ті,
Кого всім серцем люблю.
Немає образи, немає печалі,
Моя ви частина-життя в забутті,
Залишилась пам’ять і в серці я маю,
Досвід, і душу свою в каятті.
Марні тепер вже зусилля твої,
Більше нас доля не зможе з’єднати,
Йдемо паралельно по курсу ми,
Але не можливо від долі тікати.
Різні думки і різні тривоги,
Тепер друже мій сам по собі живи,
Цінність дружби моєї в тому,
Щоб ніколи не зраджував ти.
