Коли кохання час прийде піймеш
Що варто жити нам на білім світі
Щоб липи цвіт і запах роз усіх
Дарили нам коханні наші діти
Ти певно знаєш що кохання
Це справа кожного із нас
Один кохав дівчину гарну
А другий доньку в той же час
Цвіти цвітуть один лиш раз
І ти коханна теж як квітка
Тож бережи його дівча
Моя коханная лебідка
Убитий лебідь вже не птах
Це біла груда десь у полі
Його лебідка в небі б'ється
Вона страдає но летить
Летить далеко вже забувши
Що був колись щасливий день
Що був конанний в неї лебідь
Що були дітки в ясний день
Забувше все вона кохає
Вже гарну птицю, а його
Вона на віки забуває
І проклинає день його
Тож не забудь ти мене мила
Коли залишишся одна
Кохай хоть біле но не чорне
Всерімно легша вже труна
июль 1984г.́́
