А ти знаєш чому я задихаюсь,
коли ти появляєшся в житті?
А ти знаєш чому не кохаюсь
з жінками без почуттів.
А ти знаєш чому я вірний
у своїх ніжних почуттях?
Так в житті я сильний,
але розтану у твоїх руках.
А ти знаєш у чому справжність
цього сірого, тихого життя?
В почуттях треба бути вірним,
щирим повністю в думках.
А ти знаєш через десять літ
я скажу те, що відчуваю і зараз?
І нехай зміниться весь світ.
Я кохаю тебе, чуєш, кохаю.
І це слово в душі метеором
пропікатиме тіло щоночі,
бо нестримно ми віддалились,
я забув твої справжні очі.
Неможливо забути лиш вчинки,
твої ніжні обійми й вуста.
Казку створити для жінки
в цьому була мрія моя.
Тому знай і нехай все згасає,
розум каже фінал перетнули,
та у серці звучить «я кохаю».
Я кохаю тебе за минуле.
