Літнім вечором в садочок
Коник з поля прилетів.
Тихо-тихо на листочок,
На черешеньці присів.
Розповів синам і дочкам
Про далекий світлий край.
Де співають в холодочку -
Там зелений пишний гай.
Де росте верба й тополя,
Ніжить сонце золоте,
Там цвіте все серед поля,
І пшениченька росте.
Дітки слухали уважно
Свого батечка в саду,
Розмовляли щось поважно,
Та не знали чи знайдуть.
Прилетіла пташка синя,
Щось у роздумах була.
На черешню теж присіла,
Й щебетала щось вона.
-Це моя тепер домівка,-
Ображаючись сказав,
Птасі коник,і голівкой
Щиро гості покивав
-Ти не бійсь,не проганяю,-
Пташечка відповіла.
-Я тут просто так літаю,
Я домівку вже знайшла.
Все в природі дивовижне,
Все прекрасне,все живе,
Бо створив це все Всевишній
Для добра та для людей.