Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: СУХІ ЧЕБРЕЦІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ gala.vita, 04.03.2013 - 22:11
"наче сухі мої чебреці,сама у собі – я пахну миром… ...намоленим цвіркунами храмом… " я тут щойно напилась весняної наснаги. Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пригощайтеся на радість, люба Віточко! Весни Вам, весни і весни... а ще - літа...
alla.megel, 03.03.2013 - 19:42
Пані Валю, я в захваті! Наче звивистою літньою доріжкою до річки збігла. Пахло теплим пилом, чебрецем, сонцем і кониками у траві. Про Вашу поезію немає у мене інших слів, окрім "люблю!"
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, люба пані Аллочко, читаючи Ваші слова, я також, ніби слідом за Вами, тією стежкою звивистою до річки - ув"язалася...))) ах... красота... щодо відсутності "інших слів про мою поезію, окрім одного - люблю...", то є така "версія", що насправді Існує усього лише Одне Єдине Слово - Абсолютне Слово, яке має у собі всі інші слова - і нині сущі і потенційні...))) думаю, це Абсолютне Слово і є -ЛЮБЛЮ (бо любов - це дія, а не "назва предмету" - іменник, тобто...) не випадком же Іоан Богослов мовив: "У Початку було Слово.." - не Слова... і не Мова... таким чином - Ви сказали мені ВСЕ... дякую... і назваєм... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, люба пані Макієвська...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
первоцвіти вийшли на поверхню - виросли на пару сантиметрів - і стоять, позгортавши долоньки свої зелені - ховають у тих долоньках теплих - білі, згорнуті, щомиті готові розгорнутися трикрило, квіточки... але ТА мить іще не настала - вони знають, коли вже буде безпечно зацвісти... зараз вони схожі на чисті і непорочні душі, які готові і чекають на Того, Хто має прийти - і прийде поза сумнівами... радісний трепет внутрішній, упевненість і така ніжність у чеканні їхньому... навіть більше, чим у чеканні закоханих на першому побаченні - бо тут відсутнє саме навіть поняття сумніву... Він прийде, Він уже йде - Він уже приходить - Дух Святий весни... а пролісочки - блакитненькі первоцвіти - вони ще не сходять... бо під снігом, який не до решти зійшов... і вони трішечки потім - за білими - так щовесни...))) GreViZ, 03.03.2013 - 15:35
Гарно, осяйно-багато-барвно, піднесено-радісно, духовно. Нагадало і дитинство мені, деякими рядками
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
думаю, така наша "місія основополжна"- підтримувати і помножувати Світло в наших серцях, серцях усіх, з ким маємо дотичність і в усьому світі нашому... радію,що вірш викликав у Вас, пане Вікторе, милі спогади дитинства...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий пане Морський Леве...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, пане Ігорю, ситчик зелененький в квіточку друбну і босоногість безтурботна - справді, либонь, із дитинства сюди явилися, але засмагла округлість колінець - то вже, найщвидше - юність... )))дякую Вам і завжди радію... Окрилена, 02.03.2013 - 20:37
І справді здібність - мати внутрішній еліксир, настоєний сокровенними спогадами-молитвами, який є найкоащим оберегом на життєвій стежці Згадалося у паралелях стільки своїх - і облич, і подій... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, я сподіваюся, що ті спогади, яких торкнулися розбуджені цим віршем асоціації, були приємними, як пахощі насушених моїх чебреців... дякую Вам, пані Окрилена! і за увагу Вашу, і за відгомін - тонко-вібраційний)))
Валентина Володина, 02.03.2013 - 19:16
Валюшо! Це чудова сповідь віруючої людини. Чебреці - лишень образ, через який відкрилася Душа. Дякую за щирість.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро і радісно, люба пані Валентино! Ви побачили за чебрецями моїми, з літа насушеними - суть... завжди радію візитам Вашим і кожному Вашому слову... - правда-правда...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані Олесю (olesyav)за прекрасне визначення... багатогранно і глибоко - отже, це... діамант...))) за законом аналогій - можна дійти висновку, що саме таким є "інструмент" ВАШОГО сприйняття світу і "ближніх", їхніх проявів у творчості (в тому числі) - багатогранним і глибоким... одне слово, щоб висловитися стисліше, то варто сказати відверто - як на мою думку - Ви - діамант, який сприймає світ "багатогранно і глибоко"... отак я складнувато трохи "відкланялася" Вам у відповідь..)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Володимире Рідний... завдяки Вашому відгуку - знаю тепер, що вдалося оселити ті ладаново-богородичні пахощі чебрецеві (чебрець називають богородичною травою неспроста, справді пахне церквою...) - зберегти "смак" чебрецевого духу у віршеві... це й було, мабуть, надзавданням...)))
Тетяна Луківська, 02.03.2013 - 18:56
…щаслива рідкісна здібність –у собі зберігати, на порох уже перетлівши, – пережитої радості аромати… либонь, це і є результати хисту-таланту ЖИТИ! яко Благо – життя приймати… --- витончено, глибинно, з весноююю Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам усміхнено-блакитно, люба пані Тетяно, за витончене і глибинне сприйняття вірша мого... так... пам"ятати гарне і забувати протилежне - хіба не в цьому талант жити?... радію, що Ви мене підтримуєте у такім "відкриттю"... бажаю і Вам весни - з усіма її радостями...
|
|
|