Я тікаю від міста дорогою
Що біжить у степи та гаї
Хоч бетоном мене і приковано
Утікаю у снах, в забутті
Ось іду серед поля широкого
Продираюсь крізь хащі лісів
Де опівдні все дихає спокоєм
Де опівночі мавок чуть спів
Намистинки роси порозбризкую
Босоніж по шовковій траві
Як же гарно калина вилискує
Як же це передати тобі?
Я тікаю від міста бетонного
Знову марю стежинку знайти
І так вірю, що скоро це станеться
Тільки ти не збуди, не збуди...