В голові бедлам, а серце холодне,
І знову життя стало просто складне,
Що до рук не беру, все одразу ламаю,
І місце своє під весняним сонцем шукаю.
Сісти писати сенсу не має,
Адже вірші кожен другий складає,
Малюванням зайнятись? Уяви бракує,
Поет за звичай картини в уяві малює.
Чим в вечір весняний зайнятись?
Може на двір піти потинятись?
Або ж знайти закуток, в якому сховатись,
Що б самотністю своєю упиватись,
Але сніжно довкола, такого місця нема,
На дворі лютує холодна рання весна.
