Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Самотність… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 28.06.2016 - 21:24
тоді порахуймося: в мене рік життя доля зараховувала за два. далі: кожному випадає не по роках, а по подіях, обставинах і злу, яке невід"ємне від наших днів. і найголовніше: я ще не бачив у цьому житті ні песимузму. ні,тим більше, оптимізму: я бачив життя, таким, яким воно є: на одному кінці вулиці якщо весілля - на іншому - похорон. коли одному видали зарплатню, інший вже встиг все розтратити. десь хтось тільки почав їсти буханець хліба, а десь хтось так і ліг спати голдним. один сьогдні веселився і святкував день народження до упаду, інший благав на колінах в небес спасіння: помирало його дитя. (і благав марно: хвороба на вечір забрала, вимучивши до жаху немічне тільце восьмирічної дитини. а небо глухим було - таким і лишилося).і ще багато чого я бачу в життю, бо люблю його, люблю спостерігати за ним, приймає майже все, що посилає день, всміхаюся всякому, хто йде назустріч, ділюся кожен день набутим, бо усвідомлюю, що на завтра воно мені вже може не знадобитися, коли не проснуся на ранок, простягую руку тому, кому самітньо на життєвих дорогах, сам приймаю кожен порух чуужого серця. так ось і став песимістом, якщо це так десь між людей називається Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Невже Ви думаєте, що я дурепа в рожевих окулярах?.. Я не сліпа і не глуха, і теж усе бачу і відчуваю, але Господь послав нас сюди ЖИТИ і усе що нам посилає Доля ми повинні пережити, а потім піти геть з цього світу, така вже наша карма... Всього Вам хорошого, пане Касьяне.
Касьян Благоєв, 28.06.2016 - 11:38
у вас куди приємніша компанія і світліша.мені ж випадають лише спогади та вірші... Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми з Вами майже однолітки, звідки стільки песимізму?..
Innessanew, 02.04.2013 - 18:45
Якраз у тому стані, буває, багато можна побачити навколо у зовсім інакшому світлі...Вірш не можу описати - настільки добре відомий стан.) І Ви мене майже до сліз довели) Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, ну... Не плачте, заради Бога, не це я мала на меті.
Віктор Насипаний, 02.04.2013 - 17:51
Гарно! Майже, як Володя. У нього теж останнім часом багато мініатюр гарнезних. Стислість-сестра таланту.Моє шанування!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До того й вела, що людині лише здається, що вона самотня... Картина має назву Самотність.
Бойчук Роман, 02.04.2013 - 15:08
ДУЖЕ знайомий цей стан! Частенько бува в ньому перебуваю, ховаюся від реальності і від людей) БРАВО!!!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Посидить наш пан РоманУ подібнім стані, А тоді вже як... дорветься До своєї пані!!! Пише після про інтим Він строкаті вірші. Пані мліє від тих рим Чим далі тим більше!!! Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повірите, останнім часом, навіть, не можу на себе у дзеркало дивитися, вмліваю.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поменше Вам подібного досвіду, Тамарочко.
Фотиния, 02.04.2013 - 13:12
Патара, мне твой стих напомнил один из моих любимых (И.Малковича). Когда бывает "беспросветное" настроение, вспоминаю:Краєм світу, уночі, при Господній при свічі хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі. Йде в ніде, в невороття, йде лелійно, як дитя, і жене його у спину сірий маятник життя, — щоб не вештав уночі при Господній при свічі, щоб по світі не тинявся із янголом на плечі. Віє вітер вировий, виє Ірод моровий, маятник все дужче бухка, стогне янгол ледь живий… А він йде і йде, хоча вже й не дихає свіча, лиш вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уся шкіра в мурахах... СИЛЬНО!!! Настільки образно, що я себе уявила, аж злякалася тієї темені... Дивно, як тонко Ви мене відчуваєте..
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буває... У таких випадках треба пам'ятати, що ти таки не один.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, рибонько, але це суто щодо картини.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, картина хапонула за душу...
|
|
|