У серці пустота,
Ніщо вже не щемить,
Не труситься рука,
Лиш С.К.А.Й. в душі бринить.
Сміливіша чим я,
Хоча, вже всеодно,
Навколо тишина,
І, наче, холодно.
На узбережжі вдвох,
До себе манять кораблі,
Сумний глибокий вдох,
Ще досі спогади живі.
А далі йшли кудись,
Ми говорили ні про що,
Бажання не збулись.
Кохаю досі. Ну за що?