В твоїх очах відбито сотні мрій,
З них ллється світло,проникає в душу,
а я навпомацки крадуся, як злодій
бо спокій твій боюся що порушу.
В твоїх руках розтануть сотні криг,
Від їх тепла і ніжності аж п»п'янко
Не відпускай мене,сховай між своїх крил
Бо я без тебе не живу, панянко.