Ти не сумуй, що скроні вкриті сріблом, То кожен день життя лишає подих, То кожна мить, то кожен крок, то кожен погляд - Це те, що є в житті таким потрібним.
Без погляду ти миті не побачиш,
Без кроку не наблизишся до неї,
А з миттю порадієш, чи поплачеш
І мить піде дорогою своєю.
Це та дорога, що залишилась позаду,
Там де твій перший день і перші кроки,
Вони з минулого шепочуть нам поради -
В майбутню мить, в майбутній день,
в майбутні роки…
20.02.2008 р.
