якщо тобі треба - їдь.
а хоч і не треба,
проходячи мимохідь
суспільного неба.
у тебе зірковий шлях,
я це розумію.
у мене - одне життя,
життя без надії.
у тебе рожеві думки
і сутність яскрава,
у мене ж - одні матюки
й немає уяви.
в тебе холодильницький склад
забитий до фейсу.
у мене там тільки салат
з яєць й майонезу.
ти маєш волосся пряме,
а я кучеряве.
а твій помаранчевий светр
гарячий, як лава.
ти любиш вірші про життя,
щасливе кохання.
у мене ж - рядки про тягар
і самозаймання.
про односторонню любов
і небо суспільне.
про кількість відвертих відмов
за сукню весільну.
якщо, мила, треба, то їдь.
звільни цю жадобу.
щоб зміг зажуритись на мить
собі віршороба