Пам'ятаєте колись
Ви співали за столом
У своїй кімнаті
Що тепер причаїлася
В тиші
А ваші слова
Мов голуби
Зривалися з гілля
Вашого голосу
Вашого співу
Вашого крику
І втікали
Слухаючи вітру
Розлетілись по світі
По міських майданах
Та скверах
Шукати людей
Шукати закоханих
Шукати самотніх
Дивлюся
А ось кілька
На моєму ґанку
Гріються
І воркують собі
Вашими душами
Насиплю їм трохи
Зернят та окрушин хліба
І подивлюся як потім
Сміливо
Сідають мені на грудях
І вологими дзьобами
Видзьобують в моєму серці
Ваші імена
