Фальшивий світ, несправжні люди.
Вони ножі вставляють в груди.
Для них байдужі почуття…
Зациклені лиш на своєму «я».
Позакладало людям душі,
Тепер до всього всі байдужі!
Байдуже навіть і життя,
Коли в душі стільки сміття.
Не модно зараз бути щирим,
Не правильно буть справедливим.
Та що ви, люди! Схаменіться!
Ви навкруг себе подивіться!
До чого світ уже дійшов?
Уже ваш розум захолов!
Усі ви хочете любові…
А ви до неї хоч готові?..
Любов прийде як та весна,
Та у серцях у вас зима!
Відкрийтеся назустріч світу
І будьте щирими, як діти.
Лише тоді прийде світанок
І щастя скаже «добрий ранок»!