Я так люблю як очі в очі,
І твоя рука в моїй руці.
Для мене ці моменти найдорожчі,
І сяє усмішка у мене на лиці.
Нам тоді не треба зайвий слів…
Бо що тоді це слово? Просто звук.
Ти все цим поглядом сказать зумів,
А решту це підтвердив дотик рук.
Ми так стояли тихо й непорушно,
І ніби час нам зупинився і завмер.
Та тільки серце билось непослушно,
І смуток у душі моїй помер.
От так стояла би і милувалась вічно.
І байдуже, чи дощ іде чи сніг.
Мені про все сказали твої вічі:
Без мене жити просто ти б не зміг.