Солодких снів.
Прийшли мої кошмари.
В позавчорашню ніч, сьогодні, знов і знов.
Над ліжком тихо руки свої склали.
Солодких снів.
По тебе я прийшов.
Солодких снів. Над ліжком руки склали.
Як матері складають в молитв́ах.
І поки тіло моє ніби спало,
Душа чаділа в злобних божествах.
Солодких снів.
Поглинули все світло.
Здавалось їм, мабуть, що я вже сплю.
Втікала я, прикована до ліжка.
Кричала мовчки, залишіть, молю.
Солодких снів - беруть мене за руку.
Пробач - цілують солодко в плече.
Ми лиш прийшли нещастя в тебе взяти,
Душа ж твоя сама до нас втече.
"Душа чаділа в злобних божествах" Якось незвично: божества і фіглявість (злобність - рус.). Злоба і злість якості князя тьми, але не божеств! Може такий задум? Загляньте...
Комета відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хотілось поєднати непоєднуване. Ті , що здаються всім божествами, для мене насправді страшні і злобні, або, як Ви написали, фігляві.