П'ята хвилина нового дня
Минула.
Місто заснуло, але не я.
Втонула
В світлі, розсіяному по кутках
Від телефону.
І у безглудій надії на звук,
Домофону....
Штори покочуються на вікні
Містично.
Думки розкидані у голові
Хаотично.
В ліжку для двох знову сама.
Одиноко.
Як же дратує відсутність тебе і
Спокій.
Знову придбала білизни два
Комлекти.
Хотіла, щоб ти, а побачить лиш кіт мене
Відверту.
І по ТБ зараз лише кохаються
Пари.
А може і ми так задихатимемось вже
Незабаром?
Ти не подумай, не схиблена я
На інтимі.
Плотські утіхи без жару у серці
Неприпустимі.
Просто так хочу тобі на спину холодні
Ноги.
Змерла сьогодні , а сказати нікому. Веду
Монологи