|
Тобі вказують, як себе на людях поводити,
Тобі вказують, яких друзів потрібно заводити,
Тобі вказують, в який одяг краще вдягатися,
Та вказують, що потрібно на людях прикидатися.
Вказують, як потрібно гарно по подіуму ходити
Що потрібно на камери, як найменше говорити.
Тобі вказують, коли потрібно щиро посміхатися,
Та вчать, як найкрасивішою жінкою здаватися.
Тобі вказують з ким повинна сьогодні ти спати,
І скільки часу треба понаднормово працювати,
Тебе в котрий раз всього людського позбавляють,
Тебе зробили лялькою, на почуття якої не зважають.
Задумайся хоча б на хвилину власною головою,
Твої очі давно закритті безкінечною пеленою,
Ти відповідаєш: «Звичайно», на всі їхні прохання,
Ти продалась за гріш, вже в котрий раз, без вагання.
Ти стала просто лялькою, яку використовують усі,
Повір на слово, щастя не лише в зовнішній красі…
Час слави швидко мине, пройде рік, а може й два,
І в твоє життя прийде справжнісінька «гроза»…
Згодом ти не потрібна будеш вже просто нікому,
Не буде й куди повертатись, не маєш ти дому.
Зараз боїшся свій власний вибір навіть зробити,
А як наслідок, починаєш в горілці горе топити.
А що тебе далі чекає? Задумайся будь ласка…
Можливо життя твоє зараз і схоже на казку...
Але в них буває щасливий кінець не завжди,
Я тебе прошу, відкрий нарешті очі для правди.
Поки маєш ще можливість своє життя змінити.
Ти не повинна і не будеш все це не терпіти,
Скажи: « Я не маріонетка, все ж я людина!
І вільно хочу жити, підкорятися вам не повинна!»
ID:
422062
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 30.04.2013 23:41:53
© дата внесення змiн: 30.04.2013 23:56:00
автор: Renka
Вкажіть причину вашої скарги
|
