Прощавай, ти була казкою.
Прощавай, ти була класною.
Не питай, чи ще болить мені?
Не питай, що в мене на меті?
Забувай, мої слова життя.
Забувай, моє палке ім’я.
Не кажи, що не любила ти!
Відчувай, мене обіймами.
Залиши, свої історії.
Запиши, свої мелодії.
Заспівай, про зранене дитя.
Заспівай, про зранене життя.
І у серці я відчую повний крах,
Ти була моє життя, ти мій клондайк!
Я залишу у глибині душі свій страх,
І щоночі зустрічатиму у снах.
Ти журавель, а не синиця у руках!
Щодня я згадую тебе в своїх думках.
Інколи плачу, часом біль стискає вмить,
Душа палає, серце нібито горить.
Шукай того, хто дасть тобі свій талісман,
Шукай прекрасне у житті, в моїх віршах.
Я залишив для тебе тисячі рядків,
Я залишив для себе твою ніжну біль.
