Як чарівно мережиться ранок,
У барвах весняних вишиванок,
Миють трави в росі, руки-листки,
Вмивають квіти личка-пелюстки.
І радісно хлюпочуться пташки
У воді, дзьовбаючи бульбашки...
Плине аромат в повітрі терпкий,
Білої акації й черемхи.
Летять метелики на мед липкий ,
Солодкий, як вино й хмільний такий,
Поснідати у ранковій тиші,
А там, вже гудуть молоді хрущі.
Та ласують квітом отим рясним,
І зеленим листям, для них смачним...
Геть хрущі! Зараз прилетять птахи,
Поснідають вами, хоч ви й гіркі.
Ластівки мило защебетали,
Гніздечко вони ж бо, сповивали,
Під дахом ліпили хатку з глини,
Для діточок своїх ж бо, кмітливих.
Серед цвіту дерев , духмяного,
Їли шпаки під небом безхмарним,
Ловили хрущів, лякали джмелів...
Головне, на весні весело всім !
Головне, на весні весело всім !- саме так! Весна - пора пробудження і розквіту. Все довкола оживає і набирається снаги. Дуже світлий, життєрадісний та образний вірш!
