Сльозами змочений похмурий день
Між хмарами холодних почуттів
Виймає щастя із заплаканих очей
Уламками грубих виснажливих слів.
У літа чужого незастелене ліжко
Розляглася на грудях сіра печаль
Неначе дика озлоблена кішка
Розбивши кохання холодний кришталь.
На сонячний день падають тіні
І в їдається в душу колір розлуки
Засмагле літо у бекіні
Вкриває крилами тендітні руки.