КУПЛЕТ 1
Карета життя, як її не крути, -
З трагедій і драм,
Патриції – в лаврах , плебеї - кроти,
Байдужості храм.
Тороси ламав долі мій криголам,
На обмілину став,
Ярмо неосвіти - тягнути волам,
У Нього ж вуста
Сміються...
***
ПРИСПІВ 1
Палаючі списи жбурляє Арей,
Та правда стрілою Геракла
Сліпу войовничість краде у грудей,
Допоки в них сили забракне...
Вже п’яні олімпівці тиснуть баре,
А греки будують акрополь.
Хоч велетні – діти богів і людей, -
Та щезли у водах Потопу.
***
КУПЛЕТ 2
Із дна океану, з-під товщі води
Видніється він -
Палаючий промінь. Мов правди вердикт -
З небес чую дзвін,
І заклики «в бій!» шле тризуб Нептуна,
Штормить в головах,
Натягнута міцно свободи струна,
І тишу слова
Порвали:
***
ПРИСПІВ 2:
«Гей, хлопці-козаки, байдужість спаліть,
Порвіть аморальності пута,
Та змийте весь бруд з тіла тисячоліть,
І виплюньте злості отруту».
Розсиплеться влади порочний Олімп,
Засяє світило достатку,
Лиш купка гріховних поламаних стін
Залишиться тліти на згадку.
Відкриті нам успіху сотні дверей,
Немов-би завіса на сцені ,
З нас кожен щасливець, як гіперборей,
Живіте на повні легені!