Навіть не віриться,що збіг вже цілий рік.Нас клубівців з*єднало Слово.Ще рік тому,а чи повірити хтось міг,що зустріч на концерті Оксани Вінницької, то не випадково.Зустрілись очі й потиски руки,тепло сердець багрянцем запалало,і щоби бачитись і ділитись сокровенними думками і читать вірші , враз винесли вердикт- зустрітись!І з цього почалося!І як звичайно повелося - шукати місця,- де збиратись,та Господь, і в цьому допоміг бо так судилось,що покровителя в "Галичині" знайшли.,а він замовив десь словечко і конференц зал , милосердно, надали.І слава Богу, завертілось,закрутилось,бо той хто хоче,мріє той творить.,а нашим осередком любо й вміло , правлять-дві Лесі,що завжди з охотою, і фантазією не тільки пишуть,але й дивосвіт творять.Людей згуртовує увага і цікавість,вона мабуть у кожного з нас є,але щоб показати щось своє , і долучити кожен раз нове,багато відданості людської треба і не мало....
Усі хто долучився до цього свята з поетів місцевих, і гостей прїзджих,достойно оцінив і порадів. Клуб "Об*єднані словом" за цей рік має чим і ким гордитися.Постійні зустрічі і презентації,цікаві регіональні виїзди до друзів , і моральна підтримка,це так важливо у нас час. А дійство дійсно фантастичне,дівчата постаралися на славу,було цікаво,навіть романтично:читалися вірші,співалися пісні,слухали гуморески.,а фоном дружній стіл і філіжанка кави.
Цікаві і шановні гості-поважний Я.Чорногуз-
Смішна розкованість і ніжна вайлуватість,
так легко танцювала РЕП і Вальс.
Тендітні щиро дивувались,
його ж пісні і усмішка - для нас!
А потім гостя , мила, гітаристка-
Інтелегентно витримала паузу
упевнено , як притаманно артисту.
В руках гітара,голосок барвистий
зачарувала всіх на тому місці...
З Італії приїхала, родинно,
Оля Струтинська-поетеса, декламатор.
Душевністю своїх рядків,усіх нас мов живильною водою напувала,а може , сама, пила з наших рук.Блиск у очах, та туга і сердечний жаль,так щемно з уст її злітали.
Господар дому І.Лазаришин-
В куточку , опустивши погляд слуха,
наш критик навострив,як завше вуха.
І кострубате слово вловить,ніби муху,
а як інакше - він на своєму посту.
Усі недоліки умить- на дружній суд!
Гостей багато, як і добрих слів, побачили , пережили , відчули .Прошу пробачення, що не про все згадала ,та мій уклін й великая пошана до всіх ,хто був на цій річниці.
Побажаймо усім клубівцям здоров*я,наснаги в творчості і зацікавленності до життя.До нових зустрічей в Клубі "Об*єднані словом".
З щирістю і приємністю -ваша Данута.
Я вже чула розповідь про вашу зустріч по телефону, але ваш відгук прочитала із задоволенням. У кожної людини своє бачення однієї і тієї ж події.
Зберу усі відгуки до купи і буду мати повне враження про зустріч!
ПОДУМКИ ЗАВЖДИ З ВАМИ!!!
БАЖАЮ ВСІМ ТВОРЧИХ УСПІХІВ І ПРОДОВЖЕННЯ ЦІКАВОГО СПІЛКУВАННЯ!!!
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю! Дуже дякую за відгук ,адже на кожній зустрічі, ми з теплотою в серці, згадуємо Вас.Про Ваше бажання бути і зустрітися з нами. Можливо Господь в майбутньому так покерує, і ці мрії здійсняться.
Пані Данута- мила,дорога тому "Дитяткові"немов хрещена мати ,бо хрестить нас усіх її свята рука,
сто літ нам жити й світ красою дивувати !
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олечко,дорога!Спасибі Тобі за теплі слова.Невимовно рада нашій зустрічі і знайомству.Той щем у голосі мені чується і зараз, і так Тобі хочеться покласти руку на плече.
То лише Ви, пані Дануто, вмієте так оперативно зібрати всі враження і емоції у красивий букетик і роздарувати усім! Дякую Вам. Святкування направду чудове!!!
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оксаночко,дякую мила!Той позитивний заряд який , я отримую від спілкування з вами,мене так і "пре" щоб передать,та навіть не умію так , як ви словами ,в барвистії віночки заплітать.Та ,я гадаю в мене часу є доволі,як те дитятко буду вчитися, й навчусь.