з ясного неба на землю зійди,-
на крок блище до мене підійди,
довірся мені, за руку візьми...
візьми тепло з моїх долонь,
що ніжно тримаються твоїх скронь,
і бути поряд з тобою дозволь...
дозволь додому тебе проводжати,
і завтра знову на зустіч чекати,
згодом можливо я буду знати...
знати чи стану я чимось важливим,
і все ж це здається можливим.
повір мені, я буду дбайливим...