Складає день для озера
вечірню пісню,
У вальсі вітер над деревами кружляє.
Хлюпоче хвилька в берег
тихо і неспішно,
Немов дитя матуся забавляє.
Блукає зірка перша...
Мабуть, заблудилась.
Шукає місяць, заглядаючи униз...
Все в озері, мов в дзеркалі відбилось:
І хмарки, й зорі, й місяць-чарівник.
Приспів:
Розказуй казки свої,
Любий наш Світязю.
Сам казкою дивною
В серці навіки живи.
Освячуй водою
І радістю світлою,
Щоб знову і знову
До тебе верталися ми.
Спадає тиша-оберіг -
це мріє Світязь.
Туманом дійсність
у горизонти залягла.
Тут серце переповнює щось вічне -
Високе щастя відчуття тепла, добра.
Полоще вранці сонце
промені у хвилях,
Дно пестить і цілує ніжно вас .
Вода цілюща, в ній є чудо-сила:
...Десь в небесах душа танцює вальс.
Приспів.
я танцювала подумки!!!
