Ти розпитуєш у мене
Про мій світ, мов грім шалений,
Про величні острови в моїй душі.
Де ранковим, буйним цвітом
Розходилося скрізь літо,
Серце кличе у феєрію мерщій.
Там змалюю сподівання
І, мов жар, палке кохання,
До якого браму ключиком відпер.
Знов дарує глянс планета,
Золотих вогнів тенета,
Ще й троянди щастя в душу відтепер.
Ти розпитуєш у мене
Про відверте і таємне,
Та воно давно відкрите, придивись.
Хтось нам дав небесні крила,
Ми потрапили в край милий,
Де цілує терпко безкінечна вись!
16:16, 14.06.2013 рік.
Зображення: http://foto.skazkavmeste.ru