Спочатку була темрява.
А що було до темряви?
Світло?
Бог?
Інший світ?
Ні, до Темряви була Вона.
Всього-тиш ще одна звичайна особа жіночого роду.
Без особливостей і особливих прикмет.
Її не знайдеш.
Зате Вона сама тебе знайде.
Уявляєш? Приходиш в свою затишну оселю, а там, прямо на такому звичному вже дивані чи стільці, чи підвіконні сидить Вона.
Нічого не скаже нового. Взагалі не говоритиме.
А ти дивитимешся на неї і бачитимеш в кожному дзеркалі.
Ці кілька днів, що таємнича незнайомка пробуде з тобою, залишаться найсвітлішим спогадом у душі.
Не думай, що буде потім. Насолоджуйся, адже це більше ніколи не повториться.
Наступного ранку Вона не проснеться поряд. І ти дивитимешся в дзеркало в пошуках, але бачитимеш лише самого себе.
Світ затопить темрява.
Прийде кінець. А потім початок. Цикл вкотре повториться.
Сподіватимешся на своїх дітей. Ждатимеш Її. Готуватимешся. Але цього разу, Вона вже не належатиме тобі. І мовчатиме не для тебе. Ти помреш. Не витримаєш ігнорування. Чому?
Бо Вона і є Досконалість.
Тепер, коли знаєш, як її звуть, будь готовий. Частіше дивися в дзеркало. Вір, вона прийде. І чекай.
Ойой!!!! даруйте, і справді телепень)))) я там мав написати "кінець" а не "початок"... Або й взагалі "гарний твір із непередбачуваним кінцем" - буває, напевно)))) А відносно написання прози - я люблю писати статті (кілька з них і тут опубліковано), а от справжні прозові твори - не наважуюсь, хоч в мене й записано кілька ідей, але то вже в масштабах великого роману
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
великий роман... І в мене є один. В недописано-замороженому стані. До кращих часів. А статті... Ставайте журналістом)
Ваш роздум дуже сподобався. Але щоб він був більш досконалий "проснеться" - буде "прокинеться", а "ждатимеш" - "чекатимеш". Хоча, як автор Ви можете мене і не послухати, але ми ж за Досконалість
fire_maroder відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можна сказати 'очікував'. Або 'знаходився в режимі очікування') але іноді хочеться бути трошки ближчим до читача- втертися до нього в довіру. От тут і приходить на допомогу розмовна мова)
так, ми за досягнення Абсолютної Досконалості))