Ти більше не помічаєш Як поросли бур яном біль та образа Я знаю-ти мене не тримаєш, -Що наше кохання дійшло до маразму. Я шукаю тебе в своєму серці, Та дарма-ти пройшов наче літня гроза -І розлився у барвах моєї веселки Оселившись назавжди у снах.
ID: 435664 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 06.07.2013 18:50:49 © дата внесення змiн: 06.07.2013 18:52:31 автор: Злата Наркевич
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie