Нестерпний жар пекельний,
Та гострий його холод,
Самотній його дух пустельний,
Та душ страшенний голод.
Лід навкруги пустих годин,
Горить душа вогнем провин,
Невтомна спрага спілкування,
Та рис коханих милування.
Немає в пеклі лиш одного,
Любові там немає ні до кого,
Відсутня милість там проста,
Молитв не кажуть там вуста.
Болить ще серце від розлуки,
Болить та мучиться душа,
Є сили ще перетерпіти муки,
Ще стало змоги написать вірша.