В моєму морі стало монотонно,
Затихли бурі і померло все.
І стало якось чорно і бездонно
Кораблик мій знов хвиля не несе.
Затих весь Всесвіт, чекаючи на диво,
Можливо знов надія оживе.
І хочу я колись побачити щасливе
Націю і людство, що живе.
Живе, не просто так існуючи,
Ведучи пусту розмову,
Око Батькове милуючи,
Опираючись на Його волю!