́Розхристане небо дощами,
Твоє кохання до нестями,
Ти обдаровуєш мене, віршами,
Та цілуєш, цілуєш дощами…
Ти вітром торкаєшся до мене,
Веселкою лише мені всміхаєшся
І наше кохання таке шалене,
І знаю, Ти, мене дочекаєшся…
Ти вірші присвячуєш мені –
Я ж Тобі – усі світи дарую,
І, Твої, очі блакитні, чарівні –
Янголе, знаєш, як за ними я сумую?..