заходить сонечко без поспіху за обрій,
все небо в зорях, наче решето,
вже на поріг ступає вечір добрий,
одяганий у місячне пальто...
стомились ніженьки твої весь день стрибати,
і вітерець вже кісоньки порозплітав,
пора вже, донечко моя, до хати,
подякуй Господу, що день нам дав...
лягай, дитиночко, у ліжечко швиденько,
я вкрию ковдрою тебе. Не бійся, спи...
яке ж безцінне ти, моє рідненьке...
надію маю - бачиш гарні сни...
а завтра знову день, як Божа воля,
прокинешся дорослою ти вже...
яка ж тебе, дитя, спіткає доля,
моя молитва від біди убереже...
