UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КАШТАНОВІ ДЗИҐАРІ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ zazemlena, 18.09.2013 - 21:37
…то весело, то заклично, а то й несподівано зло, як шамани, б`ють ритмічно у бубни і барабани – чаклують каштани десь за твоїм вікном… каштант б"ть, цокають... вони то свідки подій, тостражі нашої долі...як же глибоко "копнули" Ви, шановна пані Валю...в саме потаємне... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба пані zazemlena! глибина (будь-яка) отримує буття у той момент, коли хтось її осмисляє - отже - ДЯКУЮ ВАМ!...стосовно потаємного - так.. окрім того - координати цього вірша у "першозадумі" мали вийти за межі нашої земної реальності і сягнути - інших висот... хотіла сказати про кожушки, які в один момент облущуються і одлітають геть, як тлінь, як одежа душі тимчасова, як умовність і личина - і залишається так-но "кароока" суть... Ви розумієте, куди я мала намір "нахилити" тему, але так мені сподобалися "каштанові дзигарі", що заради них я сама наступила на горло власній недоспіваній до фіналу пісні...))) вирішила вчасно зупинитися...))) дякую Вам, дякую! рада Вам...   
Окрилена, 18.09.2013 - 21:28
Яка краса! Вдумливі метаморфози - каштанових свічок у горінні, які стають пройденим шляхом, відрізком часу -розтривожені білі коні  Пані Валю, Ви відчули час на звук, дотик і палітру кольорів. Видозміни у всьому і, напевне, найголовніше - свідомості і сприйманні світу Чудо 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваші рядочки про каштани закцентували увагу мою (і уяву) на цих "горіхах кінських"... точно знаю - не писала б про них - цих карооких "стрибунів" - якось ми з ними так і не "зрослися серцями" - я їх люблю, але не настільки захоплено і близько, щоб "проникнути в суть" їхню захотілося...))) а от Ваші "в різні боки - іскри-кожушки" - настільки якось точно вийшло - вживу!, що я й заакцентувалася - на темі каштанів, яких ви торкнулися так делікатно і красиво... (а коні білі - розтриНожені - хоча, я "погойдалася" трохи була між цими двома словами, але поставила "розтриножені" - це такий спосіб пута на ноги коням накладати - три ноги зв"язуються відповідним способом і кінь пасеться, а далеко зайти ніяк не може, а коли розтриножують - то вже до руху й готовий...)))дякую Вам за "поетичний поштовх-акцент" - зараз я просто і ніжно закохана - і в свої каштани, і у Ваші, і в каштани вцілому - і в себе, у і Вас, якщо Ви не проти... (це минеться... минеться... але зараз - сердечно дякую Вам!.. ) картинка просто супер! і коментар Ваш - приємно, що Ви "уловили", що білі свічки - це каштани у цвіту, а достиглі молитвИ - якраз і самі каштани... процес відбув, а далі вже коні білі без пут - готуються...))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 вдячна Вам, пане Олександре...
ГАЛИНА КОРИЗМА, 18.09.2013 - 11:24
десь,за вікном у тебе, каштани цокають – відлу́нюють кроки тієї поха́пливої ходи́,    
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, люба пані Галино... радію, бачивши, що Ви заходили у вірш мій... приємно, що він викликав у Вас гарні враження...
Олекса Удайко, 18.09.2013 - 10:52
 Поема про... дзигарів мені сподобаласть... Десь там і я... "Ой, джигуне, джигуне, який ти ледащо!" Дякую, Валю! 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...між дзигарями і джигунами справді є щось спільного - "дж", либонь... а може й те, що джигуни(або дженджики, зальотники, баламути, баболюби...) полюбляли, мабуть, носити при собі карманні дзигарики - для понту..)))дякую Вам за несподіваний зв"язок між такими різними, здавалось би, словами... Вразлива, 18.09.2013 - 10:27
Так гарно переплітаються кроки людини з усією механікою природи, і воно дійсно так є .Але так красиво , Ва , це подали, що починаєш задумуватися над тими кроками.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані Вразлива, гарно Ви сказали про механіку "переплітання" людини з природою - у цьому справді красота...
Михайло Гончар, 18.09.2013 - 08:58
Ніби й слова всі звичайні(якщо кожне окремо),але в результаті - магія,чаклунство.Ви просто поетична шаманка 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так виявляє себе забутий людьми і втрачений один із першозаконів - закон відповідності: елементарні часточки (часточки світла) також, мабуть, звичайні (кожна окремо))) - а от їхні безкінечні комбінації!... дякую Вам, пане Михайле, за глибоку думку - і то зранку...)) буду її сьогодні із задоволенням смакувати-думати...і за визначення несподіване - також вдячна
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
