Щось у мене - від Бога. Щось у мене - від стерви.
Може, миле створіння, - так, що й крикнути зась?..
Ти дрижанням своїм виколупуєш нерви
І з'їдаєш усе, з чого я почалась.
Щось у мене - від моря. Щось - від неба й пустелі.
Щось штормить, щось ламає, щось ніжно цвіте...
Щось від Тані в мені. Щось, напевно, від Келі.
Щось дитяче навічно. Та я - не про те.
У любові немає частинок, ні пауз.
Не ковтає вона ні шансони, ні блюз.
Просто вірить щомиті... в безпрограшне "Вау!"
От за це я тебе, мій Коханий, люблю!