Виходу давно уже немає,
Десь там розтанув у тумані,
У небі обриси згубив,
Погас вогонь, колись живий, між нами,
Посейдон кохання в хвилях утопив.
Піщаний пляж жадає дій,
Йому відкрию дикий біль,
Віддам найбільший скарб,
Захований між непокірних синіх хвиль.
Не вистачило яскравих мрійних фарб,
Намалювати щастя на піску,
З майбутнім вже нема зв’язку,
Вода зітре солодкий спогад,
Глибоко вдихну, і з сумом побреду
Шукати у чужих очах твій погляд.