Я - студент крутого вишу.
Взагалі я тут існу
ю, для того,щоб «познати»
Істину.
Починав я із клозетів,
Перше, що я там пізнав:
Класно, коли вийшов і
Не мутував.
Прибиральниць, як здається,
Стажував крутий Детройт.
Вийшов і зайшов без крику?
Ти герой!
Білки в парку вже змирились,
З тим, що зранку або вдень,
Їжу в них позичить го
Лодний студент.
Відчуття оте незручне…
Коли бачиш, до снаги
Навіть білці всіх вганяти
У борги.
Викладач хоч і не в шоці,
Але групі хоч разок
Скаже, щоб не починали
З «Нє, ну ок!».
У гуртожитку цікаво.
Перше, що я там пізнав,
Як людина приручила
Таргана!
Іноді пани волають,
Тяжко ж сум в собі нести…
Скоро я візьму рушницю –
Помогти!
Все, що вище рахували,
То і є моє життя!
І немає в ньому місця
Для сміття.
Я б сюди вступив іще раз,
Якби миті було дві.
Я живу, люблю і вірю
В КПІ.