Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Одинокая - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ A.Kar-Te, 17.01.2014 - 15:47
Печальные строки, но красивые... Одно тешит, что печаль не вечна, за ней рассветом придет радость Удачи, Линочка Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно, жизнь - полосатая, и всего в ней достаточно.За нас! Чтоб печали нас обходили стороной, Оля! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
такі якіссь картини - сни перед очима
НИ ШИЧВЕЛ, 06.10.2013 - 18:39
За прыжком следует приземление(падение), другое дело полёт, есть парение и плавное приземление...
Дядя Вова, 01.10.2013 - 02:39
Но видел ли кто от свободы добра? – Прыжок в одиночество после развода.
Салтан Николай, 30.09.2013 - 23:30
... ох, ця любов - найнепередбачуваніша річ, яка тільки може бути на землі, не знаєш чого від неї чекати ... сюжет завжди напружений, а фінал неочікуваний
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це правдатим то й цікаве це почуття щиро рада Вам Наталя Данилюк, 30.09.2013 - 21:55
Щемно... Так, краще відпустити і не мучити себе більше. Та не всім це під силу. Дехто тримається за почуття, як за рятівну соломинку, та всеодно залишається самотнім...
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
багато хто проходить і через сум, і через зрадуале якщо пізнав любов - недарма прожив дякую, моя рибочка гарненька Вразлива, 30.09.2013 - 21:37
Прочитала в роздумах,а потім повернулась і ще раз прочитала. Така знайома ситуація..Віднайшовши "свободу" вскочили в кабалу самотності.
Н-А-Д-І-Я, 30.09.2013 - 20:10
Не так то легко відпустити, щоб потім пізніше жалкувати... Може, краще пробачити?
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пробачити можна, але якщо й друга сторона згодна примиритися. А якщо все вже розвалилося?Вдячна за відвідини Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаю, що не всі, але я, коли щось не знаю, прочитаю, "погугливши". Наші читачі ж сидять в Інтернеті.Рада Вас бачити Ліза Луківська, 30.09.2013 - 18:28
і справді Ваш вірш є своєрідною відповіддю на мій - дуже гарно написано
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за візит. Ми з Вами сьогодні - на одній хвилі.
|
|
|