Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: lionet: Создатель крест нам из ребра устроил - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лина Лу, 10.06.2014 - 21:25
Не прибідняйтесь.Але ж і лірика не всім до душі,це залежить від настрою.У вас є багато хороших робіт,просто цей мені чомусь по духу найближчий.Щодо "презренного металла",скільки перепон із-за нього.Мені свої послуги(аранжування ,записи т.) ін. вже пропонували не раз,але... Один співак з Німеччини В альбом свій хотів мою"Боль".Та як почав морочити голову .У мене відчуття було,що це ні до чого не приведе,я навіть в перший же день спілкування пісню написала"Виртуальные встречи",у яких нема майбутнього,хоч це не зовсім так.Як у воду дивилась,якесь пердчуття...Не знаю,сподіваюсь все ще попереду,шкодую,що раніш не почала.Але Бог знає,що робить Я щас взорвусь, как триста тонн тротила, - Во мне заряд нетворческого зла: Меня сегодня Муза посетила, - Немного посидела и ушла! У ней имелись веские причины - Я не имею права на нытье, - Представьте: Муза... ночью... у мужчины! - Бог весть что люди скажут про нее. И все же мне досадно, одиноко: Ведь эта Муза - люди подтвердят! - Засиживалась сутками у Блока, У Пушкина жила не выходя. Я бросился к столу, весь нетерпенье, Но - господи помилуй и спаси - Она ушла, - исчезло вдохновенье И - три рубля: должно быть, на такси. Я в бешенстве мечусь, как зверь, по дому, Но бог с ней, с Музой, - я ее простил. Она ушла к кому-нибудь другому: Я, видно, ее плохо угостил. Огромный торт, утыканный свечами, Засох от горя, да и я иссяк. С соседями я допил, сволочами, Для Музы предназначенный коньяк. ...Ушли года, как люди в черном списке, - Все в прошлом, я зеваю от тоски. Она ушла безмолвно, по-английски, Но от нее остались две строки. Вот две строки - я гений, прочь сомненья, Даешь восторги, лавры и цветы: "Я помню это чудное мгновенье, Когда передо мной явилась ты"! В.Высоцкий lionet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Людмила, за довірливу бесіду і за нагадування це про Музу Висоцького...У нього теж лірики не багато, але це компенсується іронією.. Дякую! Лина Лу, 10.06.2014 - 20:31
Отож, загляньте, дивись,щось там у куточку й завалялось.А раптом муза у відпустці, потрясіть її.Наші вірші,як наші діти,але збоку видніше.А чому солдатські?
lionet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні, моя муза заблудилась...Похоже, Муза заблудилась, Ища меня совсем не там… Бродя по сопкам и лесам, Небось, сама развдохновилась. А может то она явилась Одной из богомольных дам, Когда уже покинув храм Тростинкой форм в глаза мне билась. Потом она мне днём приснилась В коротком прозаичном сне – С вопросом денег обратилась, Плывя, по ступеням спустилась И обратив свой лик ко мне, Не посмотрев, перекрестилась. а солдатські тому, що в них тільки й того що чіткі стопа і рима, як карбований солдатський крок без натяку на лірику... Лина Лу, 10.06.2014 - 09:49
Они связаны одной темой...Попробую обЪяснить, что я в них нашла.Словом вы владеете мастерски,я уже писала,даже выговор получила...Но здесь ощущение легкой ироничности,удивительной мягкости,трепетности,и...неизбежности.Много всего ...
lionet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви стільки цікавого мені про мене повідали... аж самому цікаво стало - чи не поцікавитись мені, нарешті, самим собою.. не приймайте Ви так близько до серця ці солдатські вірші lionet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут, взагалі то, їх три... якщо перший, то мабуть тому що звучить дифірамбом жінкам...
lionet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за откровение... о "таланте"... что-то я такого предмета у себя не замечал.. сейчас пороюсь в пыли души...
|
|
|