Чому Ти дав нам віру
А не дав нам певність
Твого буття
Як певні ми того
Що ми існуємо
Чому б ми не могли
Пізнати що Ти є
Як пізнаємо
Наших рідних, друзів
Як пізнаємо світло
До самої шкіри
Навіщо біль
Невпевненість самотність
Цей крик душі
Що над тяжким
Проваллям
Балансує
Я знаю Ти є дух
Написано так є
І кажуть що Тебе
Не бачити й не чути
Людині не дано
І розум не здолає
Тебе пізнать
Нехай все так
Але чому у серце
Не умістив ти певність
Що ти одначе є
А вибір й так за нами
Чи йти з Тобою
Чи своїм шляхом
Чом саме віру
Ти обрав
За зірку провідну
Для нас напівсліпих
Й кулявих
Що ма вказати шлях
І ціль і змісти
Невидимих речей
Не вистачило би
Любові?
Ти Бог
Й мені не зрозуміти
Твоїх причин
А навіть і пояснень
І не мені жадати
Від Тебе звіту
Та я й не прагну
Тільки знати хочу
Що Ти там є
І я Тобі потрібен
Навіть якщо
Вже зовсім стало
Темно