28
Шановний пане Гетьмопрезиденте,
Щось швидко Ви зреклись майданних сліз,
Що проливали на народний зріз,
Коли були ще в ролі претендента.
Як тільки стали Гетьмопрезидентом,
З електоральним настроєм врозріз
Сприймати стали як козлів і кіз,
На владні крісла, друзів–претендентів;
Щоб збити рейтинги прем'єрських кіс
Заблокували гроші для осушки сліз
Згорьованих маленьких українців;
То їх поглине повінь гірких сліз,
Що топить Ваш електоральний зріз
За фарисейство гореуправлінців.
37
Прокурена і спита Україна
Несеться стрімголов в тартарари,
Усі без винятку, і навіть дітвори,
І не рожденних до четвертого коліна;
Бо хто навчить прийдешні покоління
Любити Бога і Його дари,
А не принади виду мішури,
Що всучують лукавого створіння;
Бо їх батьки і нації батьки –
Теперішнє пропаще покоління –
Марнують нинішні святі роки
В протистояннях до душі кипіння
І до злодійства владної руки,
Доводячи, як „мила” їм Вкраїна.
32
Закрив Ісус промовисто вуста
Рукою першомученка Степана
На реставрованій іконі пана,
Розстріляного з нею за Христа.
Ця реставрація ікони не проста,
Після ста літ безбожності Івана
Під проводом антихриста–тирана,
Відкрила знак цей нині неспроста,
Коли нова амбіція Івана
Роздерла вже містичного Христа,
То мученики в образі Степана,
На знак заступництва, Ісусові вуста
Тримають, щоб не зрікся Він хреста
Через даремність жертви за Івана.