І що ж, та сама ніч, те саме небо над землею,
І вітер огортає крижаною хвилею,
Освітлення не буде, як завжди зазвичай,
Дорога певне в пекло, а може бути й в рай.
Навколо все мовчить, ні слова, а ні звуку
Прислуховуюсь до кроків, і в грудях серця стуку
І час стоїть на місці, годинник зупинився,
А там в далечині густий туман спустився.
Я наче той сліпий, не розберу дороги,
І знаю треба йти, хоч втомлені вже ноги,
І крок за крок не сміло, ступаю по траві,
І рій думок шалений вибухає в голові.