Я бачила тебе колись у сні -
Розхитувало небо місяць скибами.
І Всесвіт, мов у синьому шатрі,
Великим серцем бився над Карибами...
І був початок. Падали орбіти...
Комети малювали сонця цвіт...
І був лиш Бог. І ніч. І його діти,
Що дико розчиняли в собі світ...
І ти стояв захоплено-відвертий,
Стискаючи долоні в кулаки...
Такий терпкий, такий колючо-впертий
На відстані завмерлої руки...
І вени загорілися від дотиків,
Зіниці розлетілися на пил...
Було навколо стільки дива-подиву,
Було так мало болю. Мало сил...