|
Минуле, що в ньому?
Подумає кожен...
Невпинно минають,
І дні і роки...
Людина саріє,
Старіє й не може,
Вернути назад ті щасливі віки.
Ох скільки ти думав...
Ох скільки ти мріяв...
Вернутись назад
Щоб в минулі часи,
І думка злетіла,
Як вітер повіяв,
Не зможеш туди,
Куди хочеш піти.
Минуле, що в ньому!?
Не думай, не треба,
Іди просто вгору,
Невпинно іди!
Залиш мене тут
І колись іще, може
Згадаєш прекрасні,
Минулі роки.
Не знаю, як ти,
Але я живу зараз.
Я дивлюсь в перед,
Тільки дивлюсь вперед.
Забувши образи,
Забувши всі чвари,
Я буду щасливий,
Забувши цей сплет.
А може майбутнє?
Про нього згадати?
Будуючи плани завжди наперед,
Ти думаєш, як
Усе правильно скласти,
Щоб не помилитись,
Не впутатись в сплет.
Та що там майбутнє,
Майбутнє, ще буде...
Ти будеш в образі
І в радості з ним.
Ти краще подумай
У своїм майбутнім,
Для кого ти будеш
Завжди не чужим.
Подумай і скажеш
Тоді ти мій друже,
Для кого тоді
Ти вже будеш своїм,
Із ким ти на старості
Будеш тужити,
Із ким святкуватимеш
Радості день.
Із ким ти розділиш
Останню годину
У свою життєву,
Безболісну мить.
Тоді ти згадаєш,
І матір і батька
І їхню любов,
Серце знов заболить.
Покотяться сльози
По зморщених лицях,
Попросиш пробачення
В них за усе,
Зупиниться серце
Й на тому скінчиться
Усе це буття,
Яке кожного жде...
ID:
463125
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 29.11.2013 17:00:05
© дата внесення змiн: 29.11.2013 17:00:25
автор: Червоно Чорний
Вкажіть причину вашої скарги
|
