Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: НЕ ТРЕБА… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur, 04.01.2014 - 18:44
Як мудро! Думаю, засоглим або й зниклим стає те, що пробачено і прожито ... всередині. Наштовхує на роздуми!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
однозначно на краще - ТАМ уже вСе змінилося, і того, про що "хотілось би комусь говорити" - уже просто нема... є інше... а чи сподівається хтось іншого?.. сподіваються того, чого насправді нема - як немає аромату у зрізаних квіток - хоч вони й можуть пахнути, але то вже не аромат - а запах умирання...дякую Вам, Лесю, РАДІЮ ВАМ ЗАВЖДИ... Окрилена, 04.01.2014 - 10:15
На лінії часопростору змінюється бачення життєвих подій. Звісно є такі емоції, які були з певних причин приглушені чи заблоковані, але вони лишилися, ніби латентними. Те, що не дістало вираження у слові інколи набуває інших форм... деформується, втрачає сенс...ні… не цікаве мені давно засохне на пні кожне слово твоє, хай усе залишається в тайні – як є… Мудре слово Ваше, пані Валю, про несказане... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто - конкретна ситуація... і чесний висновок після роздумувань - чи варто говорити тепер? - ні, не варто... минуле належить минулому... і те, що колись важило б може - тепер буде безсилим і просто чужим... кволим... кожне слово... перестигле і висипане на пісок чи на камінь... лдя чого мучити слова?хоча, пройшовши проз усі геологічні нашарування - можна достатися до води - живої, яка пахне весною, бо талими льодовиками пахне... одне слово - у таких ситуаціях кожен обирає своє рішення... ГЛ цього вірша обрала такий варіант - і це тільки один із можливих... і це не "рецепт", а так - ситуативне рішення і не більше... "Те, що не дістало вираження у слові інколи набуває інших форм... деформується, втрачає сенс..." - згодна з Вами - просто втрачає сенс... і це просто чесність із собою... і з ініціатором...))) дякую Вам... приємно, коли заходите, приємно говорити з Вами - тут не буває "нашарувань"...))) Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Віталію... приємно бачити Вас у себе...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і я Вас цілую Вас... у щічку... за щирість Вашу, Інесочко...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... тільки як варіант... дякую Вам, люба пані Ярославо...
Наталя Данилюк, 04.01.2014 - 00:53
Може це і на краще: очі не бачать (або ж вуха не чують), серце не болить... Часом таємниці корисніші за промовлені недоречні слова. занесені геологічними нашаруваннями – вапняками-пісками – слова, сказані чи не сказані нами, ризикують нині стати банальними… - Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як кажуть - "всякому овочу свій фрукт" - жартую - свій час... чи ще "хороша ложка к обеду"... так, ситуативно-настроєве... хоча - це легка така вправа, але... хай буде...дякую Вам, Наталю... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... дещо ситуативний, але... ви праві - кожен може знайти свій сенс... вдячна Вам, Катерино Опал... опал - гарний камінь...)))
|
|
|