Всі знов заплачуть за
тобою,
Неначе втративши тебе
вде назавжди,
Ти всім махнеш кривавою
рукою,
І кажеш їм " Іди сюди".
Тебе жадають як води в
пустелі,
Але не йдеш ти на їх
крик,е
Ти знов і знов ідеш в ті
двері,
Ти ладна збожеволіти від
них.
Але д є ті хто тебе
прклинають,
Коли приходиш - дуже
боляче стає,
І болі відчуття не
затихають,
Здоровий глузд кудись від
них іде.
Ти як монета - всеж таки
жадана,
Але ж і наслідки з тобою з
двох боків,
Ти зробиш все, прекрасно,
без обману,
Але ж тоді, хто
залишається один?
Напевно всі вже
здогадались хто ти,
Ім'я тобі - кохання і
любов,
Та всеж ти зрозумій - я
проти,
Пускати пані цю, з ім'ям
любов.
