Яблуком пахнуть долоні,
колосом стиглим - обличчя,
в твоєму давно я полоні,
і щастя тобі лише зичу.
Ти - диво здійсненне, жадане,
мов іскорка в сумі снігів
ти стопиш колюччя обману,
приставши до тих берегів,
де правда в полин проростає.
Без тебе не жити мені.
О рідний прапращурський краю,
згоріти б в твоєму вогні!...