Моя ріднесенька країна,
Моя матуся - Україно,
Тобі коханая бажаю!
Безхмарне небо і вражаю!
Щоб кожний мешканець світлини
Тримав в Душі свій Стяг - Краіну.
І зливи хай у щент напоють
Твої степа, ліси і Волю!
Нехай нащадки Вільних дбають
Про світлий шлях без меж, без краю.
Нехай уникнут спонукання - до темріви,
В яку штовхає, Європа – зрадлива «родина»,
Яка вбачає в Нас – скотину
Яку так легко обдурити та на шестину насадити.
Кричу Їм, рідна моя Мати,
Про шлях дідів, батьків, братів
Але я змушений чекати,
Поки Їх всіх загонют в тин.
Тоді у них відкриють очи
І іїхні вуха будуть працювати.
Мабуть тоді Вони захочуть
Уважно слухати і дбати:
Про Тебе – рідна Україна.
Про свою доньку, свого сина.
Про Наш співучій вільний край.
Про БОГОМ даний Земний РАЙ!
