В одному селі жив звичайний 17-ти річний парубок на ім'я Дмитро. Доречі, доля його випала жити в 19-му сторіччі... Так от. Був у нього брат Степан, і сестра надія. Степан був парубок-молодець, вічно жарти жартував, але добре працював, ще й вірші складав. Сестра його була теж роботяща, та Степан її заразив, і тепер вона ні миті не програвить, аби тільки над Дмитром посміятись. А все тому, що Дмитро незрозуміло в кого вдався - дівки йому подобаються, а підійти до них він не може, поки Степан не копне. Йому Галю пропонували, а в нейї начебто Іванко вже. Кажуть - на тобі Настю, так у неї ноги криві. Вибрали вже Лєрку, першу на селі кралю, та у неї батько, мовляв, кожен божий день з сердитим обличчам ходить. А що ж ти, Дмитре, хочешь! І на все відмазку знаходить. Сором'язливий такий, що ні словом сказати, ні пером написати.
Та одного разу Дмитра покохала Маша. Чим він їй сподобався, одному Богу відомо, та тільки так воно Дмитру пощастило. Натякала йому вже, терлася коло нього, загравала, гуляти викликала. Усе б нічого, гарна була дівчина, тільки той самий Бог фігурою обділив - Маша була круглою, неначе м'яч. В Дмитра, бідного, язик не поврнеться сказати, що він її витримати на колінах не може, а вона сидить, і вся аж світиться од щастя. Якось сів ввечері на ганку, і сидить, не хочется йому на вечорниці йти. Аж надто та Маша терлася коло нього, йому аж лячно іноді було. Степан виходить, баче, брат зажурений сидить, і питається:
- Чого, брате, зажурився? То сходив би, і напився! - і як заллється сміхом! А сам жеж знає, чого той журиться, бо бачив, як та Машка треться об нього своїми боками! Глянув Дмитро на нього, та й каже:
- Я б пішов, та батько мене вб'ють, коли побачать поряд з собою у шинќу.
Бідний Дмитро так і не пішов на вечорниці. Машка сќучила, наступного ж дня у Надії питалася, чого її брат не прийшов. А Надія надумала над братом знову посміятись:
- Набридло йому, - каже, - на вечорниці ходити. Хоче бути поряд з тобою наодинці, передає, щоб ти приходила поговорити сьодні ввечері. - А якраз сьогодні батьки пізно приходять, бо їх кум з кумою в гості попросили. Ото вже в Машки буде шанс!
Не знав Дмитро, що його чекає, доробив усі справи по хаті, висівся на ганку, й дивиться. Ластівки сидять у гніздах, хмарки такі, рожеві, по небу ходять. Така краса! Аж тут гля - Машка йде. Як жеж Дмитро перелякався! У хату вбіг, очі перелякані, ноги тримтять! Степан глянув у вікно, аж там Маша до хати йде. Степан довго не міг вгамуватись, сміявся, як навіжений. Маша постукала у двері...
- Х...хто там?.. - спитав од страху Дмитро.
- Це я, любчику, Маша. Ти казав, наодинці хочеш побалакати?
Дмитро очманів. Та шоб він їй таке казав?! Може, коли випив, так сталося? Та давно то було. І не багато він і випив.
- А... А-а-а! Точно-точно! Зараз виходжу, почекай!
Парубок кинувся до брата, і почав його благати:
- Степане!! Ти моя єдина надія! Вона, кажись, свататись до мене прийшла! Що робити, брате, що робити??? - Степан не меньш очманів. Але хитро посміхнувся - це ж ще один шанс з брата посміятись! От жеж у нього брат маньяк, згодні? Вирішив Степан молодшого заспокоїти, каже:
- Чого ти? Не кричи, раді Бога, винеси їй горщик з гарбузовою кашею, і хай собі котиться. Бо кругла, і ходити не може, ха-ха-ха-ха-ха! - од цих слів Дмитро аж усміхнувся. Узяв зі столу кашу, і мерщій до дверей - шась! Видкриває, кашу простягує. Машка тіки гля в горщик, і питає:
- Митро, а нашо мені гарбузова каша?
А він:
- Щоб ти горе заїла.
- Яке іще горе, Митро?
- Розумієш, Машо...
- Це через мою фігуру? Я що, товста для тебе? - вона вже ледь не плаче.
Подумала Маша, що Дмитро рахує її жир за горе, і щоб вона його заїла. От жеж вона була люта у душі! Така собі люта свиня, яка може вухо відгризти. Дала йому по щоці, і додому, плачучи! З тих пір до Дмитра й не підходила, та й він до неї. Отак, як дівчата виносили печеного гарбуза хлопцям, Дмитро виніс Маші гарбузову кашу. Отримав по щоці, та залишився щасливим. Ця ситуація його навчила, і він, від гріху подалі, з того часу сам став свататись до дівок.
ID:
473905
Рубрика: Проза
дата надходження: 20.01.2014 21:26:54
© дата внесення змiн: 20.01.2014 22:26:23
автор: Сашко
Вкажіть причину вашої скарги
|
Прикольненько. Правда,Машку жаль)
